понедельник, 4 февраля 2013 г.

Як квасолина зиму пережила


Прийшла осінь. Ще теплі сонячні промінчики  зігрівали землю, але вранці відчувалася осіння прохолода і листя золотом опадало з дерев. В полі, на городах кипіла робота: люди збирали врожай. Ось на одному городі дорослі копають картоплю, а діти збирають квасолю. Вони не помітили, як одна квасолинка впала на землю. Коли надвечір всі пішли до хати, їй стало страшно і самотньо. Вона звикла жити разом з іншими квасольками, тому дуже ждала, що її ось-ось знайдуть. Та час ішов, а за квасолиною ніхто не приходив.

На зміну теплому сонечку подули холодні вітри. Квасолинка любила тепло, тому від холоду дуже страждала. ЇЇ гладенька шкірка зморщилася і посіріла. Кожну мить її підстерігала небезпека. Ось пробіг горобець, побачив квасолину і почав клювати та потім передумав: вона була тверда і не смачна.

Сіра мишка старанно готувалася до зими: зернятко до зернятка складала в своїй  домівці. Вона побачила квасолину і з усієї сили потягла в нірку. Там було тепло та затишно і квасолинка вирішила, що вона врятована. Та не довго їй довелося радіти: миша викинула її з нірки.

Знову  квасолинка опинилася під колючим дощем. Якось вітер приніс насіння укропу. Воно було маленьке, але сміливе; не боялося холодів і спокійно зимувало в полі навіть у великі морози. Малюки – насінинки вирішили врятувати квасолину. Вони щільно притулилися до неї і стали зігрівати своїм теплом. Напівжива квасолинка відігрілася і повеселішала.

Уже всі тваринки поховалися в своїх домівках, один непосидючий їжак все тупотить по городу. Там горішок знайде, тут забуту морквинку підбере та все своїм діточкам тягне - щоб зимою не бідували. Біг він мимо квасолинки та й згубив листя горіху. Ціла купка листя накрила м’якою ковдрою і насіння укропу, і квасолину. А тут ще й сніг випав. Зовсім тепло стало нашим бідолахам.

Так зернятка й квасолинка проспали всю зиму. Стало сонечко пригрівати, сніг розтанув. Першими прокинулися від зимового сну насінини укропу. Вони проросли тоненькими зеленими паросточками, а згодом зазеленіла і квасолька. Прийшли люди на город та й дивуються ″Як квасолинка зиму перезимувала та ще й проросла? ″. Якби квасолька вміла говорити, вона б розповіла, що з справжніми друзями ніяка зима не страшна.

Фото Дупленко А

Комментариев нет:

Отправить комментарий